Санвузол для людей з інвалідністю - як облаштувати?

Окремо спеціалісти ABCCeramica хотіли б зупинитись на облаштуванні санітарних зон та санвузлів для осіб з інвалідністю. На що саме звернути увагу при проектуванні та облаштуванні?

Розміри ванної кімнати для людей з інвалідністю

Розмір ванної кімнати має велике значення. Всередині приміщення має бути багато вільного простору. Розміри санвузла зобов’язані бути такими, що дозволяють вільно переміщатися людині на ходунках, колясці або заходити удвох — інвалід та супроводжуючий.

Окрема увага на вхід у санвузол. Інвалід має без перешкод потрапляти до приміщення і так само вибиратися з нього. Потрібно позбутись порогів.

По периметру санвузла, там де це потрібно, встановлюють спеціальні поручні. За їх допомогою осіба з обмеженими фізичними можливостями зможе самостійно сісти, встати, переміститися, не звертаючись за допомогою.

Розташування меблів, поличок, гачків продумується з урахуванням потреб інваліда.Адже йому буде складно нахилитися або піднятися, щоб дістати той же рушник.

Ні в якому разі не облаштовуйте підлогу з глянцевим покриттям, вона слизька, а це небезпечно  і може призвести до додаткового травмування. Тільки матова плитка з максимальним опором ковзанню. 

Сантехніка для осіб з інвалідністю - як обрати?

Тепер потрібно зрозуміти, яка саме повинна бути сантехніка.

Вся сантехніка повинна бути адаптована під потреби людей, які мають обмежені фізичні можливості.

Унітаз для інвалідів

В спеціалізованих санвузлах передбачена  спеціальна модель унітазу. Він вище звичайного і має  конструкцію більш зручну для користування інвалідом. По типу монтажу можуть бути підвісні та підлогові. Але і звичайний, стандартний унітаз  можна використати під особливі потреби. Для цього є поручні та  спеціальні накладки на чашу, їх існує досить велика кількість ( з поручнями чи без, з підігрівом, з різною висотою і т. д.) або використовують спеціальну опорну раму (конструкція яка встановлюється над чашею унітаза і функціонально поєднує  поручні та насадку ). Для громадських вбиралень використовують посилені, антивандальні моделі унітазів, що мають більшу товщину  або виготовлені з металу.

Ванна для осіб з інвалідністю

В залежності від потреб та фізичних особливостей людини проблема прийняття ванни може бути вирішена по різному. В самому простому варіанті це використання поручнів та спеціального сидіння. Ванна може бути сидяча, напівлежача чи лежача ( не дуже популярні). Для потрапляння у ванну використовують спеціальні сходи, підйомник або користуються допомогою помічників. Є моделі з герметичними дверцятами, які дозволяють без проблем провести гігієнічні процедури та мають  додаткові функції - гідромасаж, підігрів, підсвітка і т. д. Недолік в їхній високій ціні. В особливих ситуаціях, коли переміщення хворого не можливо або ускладнене, використовують надувні ванни - це дозволяє провести гігієнічні процедури прямо на ліжку. 

Душова кабіна для інвалідів

Тут може бути два варіанти. Кабінки з невисоким піддоном або без піддону.  Обидва забезпечать комфортні умови приймання душу без сторонньої допомоги. В кабіну без піддону можна заїхати на візку і проводити гігієнічні процедури не встаючи з нього - це важливо, бо дає людині відчувати себе більш самостійною і не просити про допомогу.  Кабіна повинна бути обладнана поручнями, відкидним сидінням та розташованими на зручній висоті поличками  для гігієнічних засобів, також можна пошукати душову систему в якій штанга для лійки має посилену конструкцію та виконує функцію поручня. Чудово якщо вдасться встановити верхній душ - це дозволить людині митися з більшим комфортом, в прямому сенсі " розв'язуючи руки", не відволікаючись на тримання лійки. Особливу увагу приділіть підлозі. Піддон чи плитка повинні бути матовими, рифленими або вкриті спеціальним килимком, який запобігає ковзанню.

Раковина для людей з інвалідністю

У багатьох виробників є моделі для використання особами з інвалідністю. Тому підібрати оптимальний по розмірам та  конкретним вимогам  варіант буде не досить важко. Оптимальною висотою розташування раковини вважається висота до 85 см. Також слід врахувати , що відстань від  бічної стінки до умивальника не менше  20 см. Маємо зазначити, що моделі раковин з ніжками, так звані "тюльпан", не підходять. Адже ніжка буде заважати людині на візку нормально дістатись до умивальника. Простір під  раковиною має бути вільним.

Змішувачі і кнопки зливу.

Традиційні змішувачі замінюють на одноважільні, є спеціальні моделі з подовженою ручкою. В певних випадках інвалід не має змоги користуватися такими змішувачами, тоді оптимальний вибір — змішувачі з сенсорними датчиками. Їх перевага в тому, що потрібно просто провести будь-якою частиною тіла біля сенсора, і вода включиться автоматично, а завдяки вбудованому таймеру через заданий час вимкнеться. Те саме стосується і змиву для  унітаза. Є спеціальні датчики для автоматичного змиву, а для підвісних моделей, які встановлюються на інсталяцію не проблема знайти панель змиву з безконтактним управлінням. Для громадських вбиралень краще, все ж таки, сенсорні змішувачі та кнопки змиву. Вони більш універсальні, бо підходять людям з різними фізичними потребами та можливостями.

Аксесуари.

Всі аксесуари - гачки, дзеркала, тримачі туалетного паперу, дозатори для мила, мають бути розміщені на комфортній для інвалідів висоті. Оптимально від 80 до 130 см. Для більшого комфорту можна використати сенсорні аксесуари -  сушки для рук, дозатори для мила, тримачі для паперових рушників. Добре буде встановити дзеркало з регульованим кутом нахилу.

Звісно ми зробили узагальнений (для всіх типів приміщень) огляд того, що потрібно та  як з комфортом облаштувати санвузол для людей з обмеженими можливостями. Для приватного користування слід підбирати меблі, сантехніку та аксесуари виходячи з потреб конкретної людини.